Титани

(включає цикли Титани/Titans, Стародавні боги (Пластика міфу)/Ancient Gods, Готика/Gothic, Стражі/Guards)

Титани – енергії стародавнього космосу, втілені на Землі.

Цикл Титани. Історичний контекст і метафізичний художньо-пластичний контекст.
У 80-ті роки ХХ століття, коли створювався цей цикл, ще існував СРСР і завданням художника було оспівувати працю будівничих комунізму. Це було завданням соціалістичного реалізму, в контексті якого мене намагалися вчити і виховувати, – і в мені росло неприйняття і глибока ненависть до цієї методики.
«Будівничі комунізму», а по суті раби комуністичної системи, використовували архаїчні засоби праці – лом, кайло, молот, лопату, були одягнені в грубий одяг примітивного виду з грубої, твердої, товстої тканини.
Грубий одяг, грубі примітивні знаряддя праці – це створювало жорсткі кубічні силуети, об’єми і візуально відносило до раннє-архаїчного мистецтва. Наче ми могли спостерігати царювання титанів на Землі. Їх безпосередній зв\’язок з землею, з природними матеріалами доповнював образ титанів, які виходили з землі, щоб боротися з богами. І вони будували свій кам\’яний світ з каменю, бетону, цементу.
У процесі переробки цих візуальних образів народжувалося бачення людей, поневолених соціалістичною системою, на тлі яких образи з циклу «Раби» Мікеланджело виглядали просто аристократами.

Весь розділ Титани – це образ нон-конформізму, неприйняття існуючої радянської життєвої ситуації і пошук дійсних реальних основ, на яких повинна будуватися життя людини. Цей період творчості тому і називається Титани: істоти, які знаходяться біля основи світу в прямому і переносному сенсі.
Цикл Готика – це саме музика – хард-рок, хеві-метал, яка своїми вібраціями як рентгенівським променем пронизує основи людського життя. Це пластичне втілення самої музики та ідеї нон-конформізму, яку вона репрезентувала в той час.
У циклі Пластика Міфу (Стародавні боги), як і випливає з назви, присутнє звернення до стародавніх богів та містичних трансформацій.