Іван Мазепа

Іван Мазепа

бронза

висота 2,3 м

Іван Мазепа (бл. 1639–1709) займає унікальне місце як в українській історії, так і в культурній уяві Європи. Політичний лідер надзвичайної складності — реформатор, дипломат, меценат і стратег — він став символом тривалої боротьби України за суверенітет.
У європейській культурі Мазепа перетворився на міфічну постать завдяки поемі лорда Байрона «Мазепа» (1819), романтичному баченню Віктора Гюго, симфонічній поемі Ліста та картинам Горація Верне, Делакруа та Жеріко. Для Європи він став уособленням витривалості, гідності та драматичної сили долі.

Однак для України Мазепа — це, перш за все, державотворець — візіонер, який прагнув забезпечити незалежність своєї країни в епоху змін імперських влад. Його спадщина, заборонена та спотворена століттями за часів російської імперії, була відновлена ​​лише в незалежній Україні, де його шанують як символ політичної далекоглядності та культурного оновлення.

Моя скульптура Івана Мазепи відображає мій інтерес до зображення історичних постатей не лише через їхню зовнішню подібність, а й через глибші символічні структури, що сформували їхню спадщину.
У правій руці Мазепа тримає традиційний символ гетьманської влади — булаву, голову якої я перетворив на лабіринт, метафору складності лідерства.
Родинний хрест Мазеп — ще один центральний елемент, що виражає безперервність української історичної ідентичності та підкреслює, що його місія не була спонтанною, а вкорінена у століттях походження та відповідальності.

Мазепа зображений у момент внутрішньої зосередженості — тиші перед вирішальним вибором. Він переосмислюється як архетип лідерства: постать, що стоїть на перехресті часів, тримаючи і владу, і лабіринт людської долі. Створюючи його скульптуру, я прагнув передати не лише історичну особистість, а й ширші роздуми про владу, ідентичність та прагнення вільного вибору.

Цю скульптуру планувалося відкрити цього жовтня перед найстарішим університетом Києва (який Мазепа щедро підтримував свого часу), але через війну та постійні обстріли церемонію знову перенесли.